Вибір майбутньої професії.

Як не помилитися?

Вибір майбутньої професії


 для більшості є таким же відповідальним кроком, як і вибір супутника життя. Через певні стереотипи, що склалися на ринку праці, вища освіта є чи не найголовнішим обов’язковим пунктом резюме.

Тому для кожної людини, що поважає свій час і сили, важливо не витратити 5-6 років свого життя на здобуття професії, яка у подальшому не принесе жодного задоволення.

Робота повинна подобатися − це поза сумнівом, адже навряд комусь приємно проводити більшу частину свого життя за неприємною справою. Усе ж, вища освіта − це не продовження школи, тому вибір вишу та спеціальності слід робити максимально виважено. “Консалтинг в Україні” сформував кілька правил, які вам допоможуть визначитися з майбутнім фахом.

Правило 1. Без поспіху. Вибір вишу не повинен бути спонтанним. Найкраще − починати замислюватися над майбутньою професією за кілька років до вступу: визначити коло власних інтересів, щоб зрозуміти напрям, за яким вам максимально комфортно буде здобувати вищу освіту (філологія, гуманітарні дисципліни, технічні, природничі науки), провести опитування знайомих щодо професій, які вас цікавлять, адже часто абітурієнти туманно уявляють, яку конкретно роботу виконує менеджер з підбору персоналу чи піарник.

Правило 2. Ваш вибір − тільки ваш вибір. Нерідко абітурієнти обирають спеціальність, яку закінчили їхні рідні або знайомі, мотивуючи свій вибір позитивним досвідом порадників. Бувають і такі випадки, коли батьки вирішують долю дітей, не даючи їм права на вибір. Але слід пам’ятати, що досвід однієї людини рідко є прийнятним для іншої, адже кожна людина − індивідуальна. Тому дуже важливо зробити саме свій вибір.

Правило 3. Освіта і робота − різні речі. Українська освіта значно відстає від потреб ринку праці, інтеграція сучасних технологій обмежується недостатнім фінансуванням та застарілими освітніми програмами, тому слід бути морально готовими до того, що на практиці, працюючи за фахом, перелік обов’язків значно відрізнятиметься від того, про що довелося почути у виші.

Правило 4. Дивіться ширше. При виборі спеціальності не обмежуйте себе стереотипами на зразок “вчителі отримують низьку заробітну плату”, “психологам складно знайти роботу” абощо. Насправді все залежить винятково від ваших амбіцій. Можна прекрасно реалізувати свій педагогічний талант у приватній гімназії за пристойну винагороду, а психологічна освіта є чудовою основою для менеджерів з продажу, працівників сфери HR та низки інших професій.

Правило 5. Час змін. У сучасних умовах усе змінюється надзвичайно швидко − комп’ютеризація повністю змінила робочий процес практично в усіх сферах усього за десятиріччя, інтернет надав фактично необмежені можливості для роботи не лише звичних ЗМІ, але й для представників багатьох професій, ноутбуки витісняють стаціонарні ПК, планшети витісняють звичні ноутбуки. Цей список можна продовжувати безкінечно. Тому зараз неможливо обрати один фах і щасливо пропрацювати за обраним напрямом 20-30 років.

Потрібно бути гнучким, тому майбутня професія повинна передбачати всеможливі “шляхи для відступу”. З цієї причини не слід ігнорувати можливості Мережі та тенденції на ринку праці, адже непристосованість до змін може породити розчарування не лише у професії, але й у своїх силах.
“Консалтинг в Україні” бажає вам здійснити найкращий вибір саме для вас!

Вибір майбутньої професії - відповідальний крок

Дорослі дуже люблять питати у дітей: «Ким ти хочеш бути, коли виростеш?» Зрештою, доки дитина навчається в молодших чи середніх класах, вона може мріяти і казати: «Я хочу бути всесвітньо відомою акторкою», може просто відображати у цій відповіді своє теперішнє захоплення, яке зміниться за рік чи два. Але що дорослішими ми стаємо, то відповідальніше маємо ставитися до цього питання. І відповісти на це запитання ми маємо самі собі.

.

Я в жодному разі не стверджую, що знайти серйозну, справжню відповідь на питання про вибір професії — значить відмовитися від мрії, від захоплень, від бажань. Мені іноді дивно дивитися, як мої однолітки чи знайомі старшого віку забувають про те, що приносить їм насолоду, і йдуть навчатися якоїсь «престижної» спеціальності, яка має принести їм гроші. Дівчинка, яка все життя захоплювалась літературою й сама писала чудові тексти, старша сестра мого однокласника, закінчила школу і пішла навчатися на юриста. Так, ця професія може принести повагу й неабиякі статки, але ж не кожен, далеко не кожен, хто обере престижну професію, в майбутньому досягне успіху. І навіть у творчих, нібито неприбуткових спеціальностях, справжні фахівці досягають і поваги, і престижу, і гідної нагороди за свій талант, за цілеспрямованість, енергію.

.

Саме тому, обираючи професію, я думала не тільки про те, що зараз модно робити, у яких галузях статистика зарплат найвища, а й про те, до чого лежить серце, де я бачу себе, до чого маю хист. На моє щастя, моя родина підтримує мене в такій стратегії вибору й називає таке ставлення по-справжньому дорослим. Остаточно щось вирішувати ще не час, адже я навіть не завершила навчання в школі, але здійснила дуже відповідальний крок, мабуть, найбільш відповідальний — вибрала майбутню професію.

Понад усе я мрію стати дизайнером інтер'єрів. Ця професія здається мені майже ідеальною: у ній я можу поєднати своє творче мислення із бажанням створювати щось реальне, якийсь справжній «продукт», що стане у пригоді людям.

.

Навіть в молодшій школі я — звісно, із дитячою наївністю — намагалася прикрасити свою кімнату, мені подобались оригінальні меблі, я звертала увагу на кольори, вигадувала фантастичні інтер'єри, що відповідали сюжетам казок чи кінофільмів. Із плином часу мій підхід до цього змінився: звісно, я вже не мрію жити у кімнаті, яка була схожою на космічний корабель чи імітувала морське дно з казки про Русалоньку, яку я так любила в дитинстві... Зараз я вже подорослішала і розумію, що кімната, спальня, вітальня мають бути спочатку зручні, практичні, а вже потім — красиві, проте я все одно не припинила фантазувати, вигадувати, колекціонувати ідеї. Я радію, коли друзі чи батьки радяться зі мною щодо якоїсь речі чи елемента меблів. Поки що переді мною лежить довгий шлях освіти та професійного вдосконалення, але я вірю, що буду гарним фахівцем у цій галузі.

.

Зрештою, найголовніше для мене — не переваги обраної професії: я вже багато разів думала про це й дійшла остаточного висновку, що мій вибір — для мене найкращий. Головне, що мені хотілося б донести до моїх однолітків та й просто розповісти про себе, — це принципи вибору. Не треба нехтувати мрією заради «престижу» — це примара, адже тільки в тій галузі, де ти маєш хист, до якої лежить серце, ти станеш успішним. Не треба нехтувати власними мріями, уподобаннями, бажаннями. Дослухатися до порад оточуючих, звісно, варто, але остаточне слово у виборі професії має лишатися за самою людиною. Адже вибір професії — це фактично вибір життєвого шляху, це надзвичайно відповідальний крок. І цей крок усі ми робимо саме зараз, перед завершенням школи. Тож прислухаймося до себе, до своїх емоцій та інтуїції. Хай вибір професії не буде помилковим і принесе не тільки успіх, а й щастя, задоволення і духовний розвиток.